Мар’ян Ілліч Гаденко народився 15 вересня 1955 року у м. Сторожинці, Чернівецької області в простій незаможній родині. Був п’ятою дитиною в сім’ї.

Своє майбутнє Мар’ян вирішив пов’язати зі службою Батьківщині, розпочавши її матросом Балтійського флоту і закінчивши заступником командувача Внутрішніх військ МВС України. Саме офіцером «з чистими руками і гарячим серцем» бачив себе оперативний працівник М.І. Гаденко. 27 років свого життя віддав службі в органах внутрішніх справ. Під час служби (у 1982 р.) закінчив Чернівецький державний університет і здобув фах економіста.

А до того було навчання у Сторожинецькій загальноосвітній школі № 1, музичній школі, Чернівецькому культурно-освітньому училищі, технікумі радянської торгівлі та робота художнім керівником Новобросківського СБК і Сторожинецького лісового технікуму.

У 1986 році Мар’ян Ілліч був одним із перших, хто поїхав у Чорнобиль на ліквідацію наслідків аварії. Після повернення додому важко захворів. Дев’ять днів був у комі, бачив той світ, але Бог його не забрав до себе, а повернув на землю… піснетворцем. Його пісенна зоря не жевріла на творчому небосхилі, а спалахнула так яскраво, що Мар’ян Гаденко став одним з найпопулярніших композиторів-піснетворців. Його пісні звучать щодня по радіо й телебаченню як у власному виконанні, так і у виконанні понад 50 Народних і заслужених артистів України, серед яких – Дмитро Гнатюк, Василь Зінкевич, Михайло Поплавський, Іво Бобул, Лілія Сандулеса, Віктор Шпортько, Фемій Мустафаєв, Віктор Павлік, Ніна Шестакова, Надія Крутова-Шестак, Ольга Добрянська та ін.

Мар’ян Гаденко є частим і жаданим гостем не тільки в різних регіонах нашої країни, а й у далеких світах, де живуть українці і плекають, як і він, рідну мову та культуру. Сьогодні в Україні немає жодної людини, яка б не милувалася його зворушливими, глибокозмістовними піснями «Зорепад», «Пізня зустріч», «Емігрантка», «П’ю до дна», «А де моя весна», «Ностальгія»…

У творчому доробку композитора понад 800 пісень. Більшість з них Мар’ян Гаденко написав на власні тексти, хоч на музику лягають і натхненні поезії улюблених авторів, таких як Микола Сингаївський, Степан Галябарда, Зоя Кучерява, Марія Матіос, Гана Чубач, Олександр Мороз, Вадим Крищенко.

Плідна творча праця не заважає митцю займатися активною громадською роботою. Він є справжнім популяризатором української пісні та першовідкривачем багатьох молодих виконавців як засновник Міжнародного пісенного фестивалю «Доля»,Всеукраїнського фестивалю сучасного українського романсу «Осіннє рандеву», Міжнародного пісенного проекту «Прем’єра пісні», Міжнародних дитячих фестивалів «Пісенне джерело» та «Чорнобаївські зорепади», Всеукраїнського конкурсу пісні про маму «Рідна мати моя». Всі фестивалі Мар’ян Гаденко проводить спільно з Національною радіокомпанією України та Державною телерадіомовною компанією "Всесвітня служба УТР" для того, щоб наші співвітчизники не тільки в Україні, а й за кордоном мали змогу долучитися до сучасного українського мистецтва.А з 2011 року спільно з Благодійною організацією Президентський фонд Леоніда Кучми "Україна" проводится Всеукраїнський телевізійний дитячий пісенний фестиваль-конкурс "Соловейко України".

Мар’ян Ілліч має авторську програму «Моя пісенна сповідь», що транслюється на ДТРК «Всесвітня служба «УТР», за яку телеканал отримав нагороду. 

З вересня 2015 року він – ведучий програми «Надвечір’я. Долі» на Першому національному (UA:ПЕРШИЙ), в якій продовжує традиції, закладені  незабутньою Тамарою Щербатюк у її програму «Надвечір’я». Адже без минулого немає майбутнього і крізь терни до зірок треба пробивати проміння на єдиному телевізійному каналі всього інформаційного простору України, аби  зігрівати душевним теплом моїх ровесників - людей своєї золотої осені.

Маестро часто гастролює по Україні. Прагне донести українську пісню до найвіддаленішого села, бо саме в глибинці люди почуваються обділеними. Останніми роками вдалося дати концерти у понад 600 селах: «Буває, виступаєш у такому собі старенькому будинку культури, підходить до тебе літня жінка і говорить, що за все її життя у це село вперше приїхав народний артист. У такі моменти особливо відчуваєш, яку радість несеш людям, котрі знають лише щоденну нелегку працю».

У 2000 р. Мар’яну Гаденку було  по присвоєно звання «Народний артист України», а також за сумлінну працю та службу нагороджено 23 державними та відомчими орденами та медалями, серед яких  ордени «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів.

 

 Життя Мар’яна Гаденка, як у тій відомій пісні – вишите червоними і чорними нитками. У 2007 році трагічно загинув його син – Володимир Драпак-Гаденко – журналіст, автор програми «Прем’єра пісні» на національному радіо України, ведучий багатьох Міжнародних та Всеукраїнських теле- та радіо проектів.

Долати життєві труднощі, жити і творити на благо своєї рідної України допомагає піснетворцю щира віра в Бога. Він упевнений, що Бог з ним у кожній хвилині. Бог з народом України. Бог вчить прощати. Мар’ян Гаденко прощає всім. Маючи тисячі шанувальників, він насамперед цінує власну родину. Це і його друзі, і його оберіг – дружина Ольга Володимирівна, вчитель історії, донька Тетяна, учитель англійської мови, редактор відділу перекладачів ДТРК «Всесвітня служба «УТР», внуки Єва-Валерія, Богдан та Мар'яна.

Мар’ян Гаденко у стосунках з людьми випромінює велику чистоту, порядність і щирість. А поет М. Сингаївський присвятив своєму другові:

 

Твори, Мар’яне, і творись –

І в пісні знову повторись,

А друзів піснею єднай

Про Буковинський щедрий край

Про дружби звірені вогні

В твоїй гуцульській стороні.